Звернення К. Г. Маргулян

Шановні колеги!

Звернення до Вас обумовлене реакцією на листи, авторства П. М. Саєнка та К. Г. Маргулян, які були розіслані ряду адвокатів Хмельницької області та на адресу Ради адвокатів Хмельницької області. скачати

Хочеться розпочати з титульного аркушу та основного гасла, адресованого адвокатам. Цитуємо: «Ніхто, крім нас самих, в час відновлення порядку в державі, не повинен й не буде займатися питаннями стану адвокатури в Україні».

Ключовим моментом, до якого хочеться привернути Вашу увагу є теза про те, що тільки ми самі, адвокатська спільнота, маємо вирішувати проблемні питання, що неминуче виникають в адвокатурі, як в будь-якій живій структурі.

В часи буремних суспільно-політичних перетворень свідомість кожного індивіда тяжіє до найповнішого розкриття в суспільному житті – як громадянина, як представника певної нації, та, на нашу думку, як професіонала. На тлі подій, що безпосередньо торкаються зараз кожного українця, адвокати, як і інші наші співгромадяни, мають поштовх до переоцінки своєї ролі в суспільстві, своєї громадянської позиції. Тому сумно споглядати, як найкращі пориви та прояви самосвідомості намагаються використати в особистих цілях.

Влада по суті своїй не є старою чи новою, вона вічна, як вічна людська природа. Тому серед можновладців в усі часи так багато тих, хто своє відчуття переваги над іншими, влади та впливовості ставить понад усе. Картини сьогодення дають нам можливість яскраво побачити, як нехтують людським життям, власною гідністю, спокоєм та добробутом нації задля особистих амбіцій та збагачення. На кожному рівні влади своя історія зради, обману та маніпуляцій. На жаль, не складає виключення і адвокатура. Показова тенденція зміни забарвлення – з блакитного на помаранчевий, червоно-чорний чи інший кольори спостерігається серед народних депутатів, найвищих посадовців, керівників підприємств та відомств. А нині і в адвокатурі Хмельниччини маємо «найкращий зразок» класичної поведінки «перевертиша».

Напевно, певні адвокати вважають нашу спільноту дещо недалеким та явно забудькуватим і склеротичним утворенням. Варто нагадати, що проект  Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» був схвалений ВККА при КМУ 20 січня 2012 року, до складу якої входила Маргулян К.Г. (Витяг з рішення від 20.01.2012р. № УІ/ІІ-459)скачати. В коментованому зверненні мало б міститися будь-яке відношення до того факту, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який на теперішній час паплюжиться та гнівно засуджується, раніше одним з авторів звернення (К.Г.Маргулян) в усіх виступах та діях сприймався як виключно позитивний. Щоб не скидатися на авторів в блюзнірстві заяв, наведемо конкретне посилання, яке переконає усіх, хто має сумніви : газета «Юридическая практика» № 46 (777), 13 листопада 2012, стаття «Мирный адвокатум», 1, 7. «Несмотря на то, что у закона есть свои нюансы и недостатки, в процессе работы они нивелируются. В нем все-таки больше хорошего. В целом это, конечно, событие!». Зміст статті свідчить про беззастережне позитивно-оптимістичне сприйняття Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та оцінку як явно застарілих положень Закону «Про адвокатуру».

Ще одна доречна паралель. Читаємо звернення: «бажання поваленої влади загнати примусом, всупереч порядку, встановленому Конституцією України, адвокатів в НААУ». Дивимося статтю в «Юридичній практиці»: «… надо создавать Ассоциацию, в которую вошли бы все адвокаты. … Я сама предложила вариант, что все адвокаты входят в Национальную ассоциацию с момента ее создания … Ведь не может адвокат оставаться сам по себе, должен быть какой-то контроль со стороны адвокатского сообщества.».

Висновки кожен адвокат зробить самостійно.

Отже, шановні колеги, маємо приклад безсоромної спроби обману та маніпуляції суспільною думкою, зради своїх уподобань. Якщо завдяки закону можна розраховувати на отримання важливої посади, керівництво адвокатурою – він чудовий! А якщо не склалося реалізувати свої забаганки, та в керівництві інші люди – геть закон! Яскравий приклад логіки функціонера, який пристосується до будь-якої влади, з народної скрути зробить собі кар’єру та отримає політичні дивіденди від найменшої зміни в державному курсі. Істинно кажуть : «Кому война, а кому – мать родна».

Адвокатура сучасної європейської держави – це одна із потужних сил громадського руху, оплот стабільності, середовище розвитку демократичних ідей. Такого ніколи не буде в Україні, допоки ми будемо слухати всілякі інсинуації та довірятися їм, вирішувати питання, не розібравши їх сутності. Ми не зможемо створити дійсно гідної адвокатури, дозволяючи вносити розкол в наші ряди.

Необхідність змін в державі і суспільстві назріла давно, події грудня – лютого стали тільки її кульмінацією. Звичайно, і адвокатура давно потребує змін. Як не дивно, Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» значною мірою вирішив наявні проблеми. Звичайно, він не позбавлений окремих недоліків (тут ми погоджуємося з автором цитованої вище статті). Однак, давайте подивимося на нього критично та об’єктивно, а не тільки з позицій власної скупості та причетності до адвокатського самоврядування. Новий закон значно розширив професійні права адвоката; врегулював порядок отримання інформації адвокатом та встановив відповідальність посадових осіб за невиконання відповідних приписів; посилив гарантії в дисциплінарній процедурі; на принципово нових засадах врегулював відносини між адвокатом та клієнтом тощо.

Так, новий закон унеможливив керівників адвокатської спільноти одночасно обіймати посади в декількох органах адвокатського самоврядування; робити щедрі пожертви органам влади та окремим адвокатам. Він зробив неможливими подарунки для прокурорів і міліціонерів у вигляді свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за їх лояльність у кримінальних справах, які ведуться особисто керівниками органів самоврядування. Але чи можна це назвати його недоліком? Цікавою буде статистика. Станом на день припинення повноважень КДКА Хмельницької області під керівництвом Маргулян К.Г., було видано 867 свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю, з яких 299 (34,5%)  призупинено, оскільки їх переважна більшість знаходиться у державних службовців.

Так, новим законом посилено вимоги та ускладнено процедуру отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Але посилені вимоги – це вимоги сьогодення, відображення відповідності складності роботи адвоката.

Просимо кожного адвоката конструктивно задуматися над одним простим питанням : «А в чому мене особисто не влаштовує Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», окрім того, що доводиться сплачувати внески?». То якщо Закон має одну проблемну норму, хіба варто його скасовувати і для цього піднімати всю адвокатуру? Питання внесків можна обговорювати і вирішувати менш радикальними шляхами, тим більше, що воно не залежить від нормативних положень, а повністю вирішується органами адвокатського самоврядування.

Дещо дивує цинізм постановки питання про скасування Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поряд із проблемами пенсій та соціальних виплат. Дійсно, даруйте за російську мову : «У кого щи без круп, а  у кого жемчуг мелкий». Коли сьогодні в державі безліч актуальних питань, від яких залежить життєздатність країни, ще і ми маємо заявити про себе з нагальною проблемою – ми не хочемо платити на своє ж самоврядування.

Події дають надію на зміну парадигми влади, і думка ця лунає від кожного. Не є виключенням і адвокатура. У коментованому зверненні є фраза про те, що попередня «влада нарешті звільнила Україну від своєї присутності». То може досвід влади, яка своєю присутністю довела народ до крайності, послужить прикладом всім тим, кому давно треба відчути момент, коли варто відійти, та не каламутити адвокатуру Хмельниччини, якій, як і усій країні, потрібні свіжі обличчя.

Робота адвокатського середовища в площині удосконалення правових норм, що регулюють діяльність адвокатури, є потрібною та важливою складовою професійного самовизначення. Однак, така робота має бути виключно конструктивною та цілеспрямованою, а не прикриттям зміни особистого складу органів самоврядування – для цього існують інші механізми. Тому, шановні колеги, давайте будемо дійсно самі займатися своїми проблемами та нарешті позбудемося хворобливого стану, коли за нас вже вирішили, придумали, як нам же буде найкраще, нав’язали свою думку, зманіпулювали довірою та повагою. Досить приймати виготовлені для нас кліше, побудовані на висмикуванні та невірному тлумаченні окремих фактів. Залишимо за собою право дати власну, незаангажовану оцінку стану адвокатури, та не дозволимо використати адвокатуру Хмельниччини як знаряддя для реалізації особистих планів окремих адвокатів та як трамплін для зайняття високих посад у всеукраїнських органах місцевого самоврядування. Надто це для нас знайомо та звично.

 

Рада адвокатів Хмельницької області