Національна асоціація Адвокатів України

Обговорення

23 Responses to Обговорення

      • Надія Якимчук says:

        Тим, кому нічого робити – то й придумують те, що н і к о м у н е п о т р і б н о та абсолютно не сприятиме покращенню якості надання правової допомоги, більше того – стовідсотково займе зайвий час, ні до чого позитивного, корис ного, доброго та кращого не призведе. Така “концепція” по меншій мірі є певною зневагою до адвокатів та диркою в містку, якої не повинно бути…..

    • Олена Демянова says:

      Представлена «Концепція peer review в системі БПД» не заслуговує на схвалення з огляду на ряд принципових недоліків, серед яких основними є:
      1. Відсутність обґрунтування наявності і актуальності проблеми, яку пропонується вирішити. В тексті презентації зазначена мета незалежної зовнішньої перевірки, однак для чого необхідне запровадження НЗП не висвітлено. Будь-який проект має право на життя за умови, що він вирішує актуальну проблему. В даному випадку ми бачимо пропонований продукт, який вирішує проблему, навіть не окреслену, не названу, і тим більше не доведену. Без висвітлення цього питання говорити про будь-які концепції НЗП передчасно. Отже, перший аспект критики пов’язаний з тим, що КЦ має бути обґрунтована необхідність запровадження НЗП. Наразі якість надання БВПД перебуває на належному рівні. Про це свідчить незначна кількість скарг до дисциплінарних органів, комісії з оцінювання якості. Про це свідчать данні КЦ: у звіті за 2017 рік про перевірку якості (звіт є на сайті КЦ) вказано про те, що грубих порушень Стандартів не виявлено. Слід припинити шукати проблему там, де її немає.
      2. Відсутність в презентації відомостей про фінансування, зокрема, обсяги та джерела. Прогнозовано для фінансового забезпечення цього проекту потрібні значні кошти, адже передбачається істотний обсяг нової діяльності: створення і ведення реєстру, робота з експертами, офіс наставництва в системі БПД тощо. Якщо йдеться про фінансування з бюджету, то слід зауважити, що в липні 2018 р. було знижено оплату роботи адвокатів, і це названо оптимізацією бюджетних витрат. То виходить, що на оплату роботи адвоката грошей немає, а на всілякі сумнівні програми – є. В цьому контексті вельми образливою є пропозиція запровадження заохочувального коефіцієнту для тих адвокатів, які будуть надавати доступ до досьє. Якщо ж це буде фінансуватися не з державного бюджету, то, по-перше, в цій сфері є більш актуальні проблеми, а по друге – не варто реалізовувати приватні експерименти на адвокатах.
      3. Несумісність з основними гарантіями адвокатської діяльності, такими як незалежність адвоката та адвокатська таємниця. По суті своїй «надання доступу до адвокатського досьє» є одним із способів розголошення адвокатської таємниці. Запропоновано механізм обходу встановленої в законі гарантії через згоду клієнта, який не є надійним. Найбільше лякає так звана «презюмована згода», про запровадження якої для усіх клієнтів БВПД йдеться в запропонованих змінах до законодавства. За таких умов уся діяльність з надання БВПД буде виведена з-під адвокатської таємниці, відбудуться істотні зміни в рівні захисту клієнтів БВПД та клієнтів за договором. Без дотримання адвокатської таємниці перші не будуть отримувати повноцінного захисту.
      4. Невідповідність інтересам адвокатури. Сам спосіб викладення концепції, безапеляційне ствердження її необхідності, розробка в деталях свідчить про повне ігнорування позиції адвокатури. Ключові акти не можуть пропонуватися в такому тоні. Слід припиняти навіть самі наміри співпрацювати в подібному руслі, заданий режим спілкування посягає на суб’єктність адвокатури в процесі надання БВПД.
      Концепція просякнута бажанням КЦ отримати контроль над діяльністю адвокатів. Окрім основного моменту, пов’язаного з доступом до адвокатської таємниці, наголошу на другорядних: вибірковість перевірок за бажанням менеджеру КЦ, участь представників КЦ в експертній комісії, створення додаткових обтяжливих обов’язків для адвокатів по наданню досьє. Це знов посилення КЦ та послаблення адвокатури.
      Політика КЦ останнім часом є суперечливою та недружньою до адвокатів і адвокатури. Склалося системне відношення до адвокатів як до осіб, котрі отримують кошти «ні за що» – чого тільки варта оптимізація витрат, проведена виключно за рахунок адвокатів? Існує цілий відділ перевірки звітів, хоча в нормативно-правових актах про перевірку звітів взагалі не йдеться. Кожен звіт перевіряється трьома (!) людьми. Це – показник відношення до нас з боку КЦ.
      КЦ свідомо замовчуються результати роботи адвокатів у кримінальному провадженні. Так, на електронних ресурсах (сайтах КЦ, РЦ) немає відповідної інформації. Однак, інформації про успіхи співробітників центру в справах про поділ майна, перерахунок пенсій тощо більше ніж треба. Про наради, співпраці і підвищення кваліфікації також повідомлень вистачає. Втім, у адвокатів БВПД є виправдувальні вироки, інші досить вагомі результати, але про них нічого не говориться. У цьому слід вбачати маніпулювання суспільною думкою, приниження ролі адвоката в БВПД і створення передумов для появи подібних концепцій.
      Підсумовуючи, слід зазначити, що представлений проект є яскравим проявом сучасної тенденції розвитку взаємовідносин в правничій сфері. Глобально питання стоїть так: чому усі рішення щодо адвокатів по БВПД приймаються без участі адвокатів, якщо саме адвокатура забезпечує надання правової допомоги? На сьогоднішній день існує нагальна необхідність в переформатуванні відносин, що вже склалися. При цьому права адвокатів має відстоювати НААУ, котра має бути представником наших інтересів.

    • Сітніков А.В. says:

      1. Мета перевірки – забезпечення якості, оцінка правильного застосування стандартів якості.

      Чи існуюча система не забезпечує таку мету? Які є підтвердження цього?

      Існуюча система клієнт –замовник, держава- генпідрядник – адвокат –субпідрядник. Перевірка за формальними ознаками –відвідування засідань, складання процесуальних документів.
      Запропонована система держава –замовник адвокат- підрядник.
      Перевірка правової позиції по суті із сумнівним

      Чи не виходить таке зобов’язання покладене на адвоката за межі його професійних прав та обов’язків?.

      2. Кінцевий результат. Для адвоката, для клієнта. Який?
      А) досьє відповідає вимогам: оцінка 4-5
      Б) досьє не відповідає частково не відповідає вимогам: оцінка 1-3

      Чи не буде це підставою для перегляду судових рішень та питання порушення державою пункт с) ч.3 ст. 6 ЄКПЛ права на справедливий суд (права на безоплатну допомогу захисника)

      3. Питання дотримання ПАЕ
      Запропонована обов’язкова згода адвоката – порушення принципу конфіденційності ст.10, 22, принципу незалежності ст. 6, принципу пріоритету інтересів клієнта ст.8, порушення конфлікту інтересів ст.9 ПАЕ

      Яким чином відбувається отримання згоди Клієнта? (запропоновані зміни до закону, можуть порушити конституційні права клієнта)

      4. Технічні питання-
      Якщо обмін інформацією відбувається в електронному вигляді яким чином відбувається захист інформації.

      5. Норми ІВА та ССВЕ не передбачають порушення адвокатської таємниці з метою підвищення якості послуг.

      6. Підвищення кваліфікації та підвищення якості надання допомоги відбувається
      шляхом проведення тренінгів, створення мережі адвокатів тренерів яка показує свою ефективність.

    • Наталія Вагіна says:

      Повністю підтримую позицію і аргументи колег.
      Вважаю, що адвокатські досьє клієнтів які отримують БПД повинні бути так само захищені від зовнішнього втручання як і клієнтів, які оплачують правову допомогу адвоката власним коштом.
      Розкриття досьє клієнта, – це порушення основоположних принципів адвокатської професії: незалежності, конфіденційності, домінантності інтересів клієнтів. Ризик від стороннього втручання в досьє клієнтів є істотно більшим ніж ризик отримання неякісної правової допомоги тільки тому, що вона оплачуються державою, а не безпосередньо клієнтом чи його родиною.

      Запровадження різних стандартів, умов, вимог, тощо для адвокатів в залежності від того з чиєї кишені (державної чи приватної) оплачується їх робота, – є неприпустимим.
      Адвокатура і держава повинні дбати про однакове забезпечення якісної правової допомоги для всіх хто її потребує через однакові для всіх адвокатів: законодавчі вимоги до осіб які можуть бути адвокатом, процедуру доступу до професії, обов’язок систематичного підвищення адвокатами свого професійного рівня, обов’язок дотримання адвокатами ПАЄ, процедури дисциплінарної відповідальності адвокатів, вільний вибір клієнтом захисника своїх прав та інтересів, страхування адвокатом професійних ризиків, тощо.

  • Стасишин Анатолій Леонтійович says:

    Колеги! На веб-сайті ради адвокатів нашої області сьогодні з’явилася досить радісна інформація про успішно проведену конференцію адвокатів області, що мала місце 09.06.2018 року. Не буду спростовувати цю тезу, але хотілося б поділитися своїми враженнями від побаченого і почутого. Найперше, що впадає у вічі, це одноманітність і передбачуваність у всьому: від «вічного» головуючого на конференціях А.Місяця до голосування і прийняття на «ура» будь яких рішень, що подаються делегатам без попереднього їх вивчення і майже «з голосу». Такий абсолютний пофігізм моїх колег з приводу запропонованих нашими органами адвокатського самоврядування( радою адвокатів і КДКА) питань і проектів рішень та одноголосно проголосованих делегатами виник не відразу, а прививався всім нам останні п’ять років. Бо так легше і приємніше керувати, не маючи жодних запитань від тих, хто своїми коштами утримує адвокатське самоврядування.
    Якщо до звіту про діяльність ради адвокатів за минулий рік та виконання кошторису питань майже не було, то до звіту КДКА області, який намагався озвучити голова цієї комісії, адвокат Прядун В.Б., виникало чимало. Безлика, невпевнена його доповідь надавала ще більше підстав для питань, ніж сам звіт, що складався з неповних двох сторінок. І то, лише про діяльність двох палат: кваліфікаційної і дисциплінарної. І жодного слова про результати діяльності самої комісії, про кількість її засідань і перелік питань, які мала б вирішувати ! І це при тому, що згідно регламенту КДКА регіону, засідання комісії мають проводитися не рідше одного разу на місяць. Я пригадую, що в кінці 2012 -на початку 2013 років такі засідання були досить частими і по суті тих проблем, що виникали в її діяльності. Але, з часом, необхідності у її скликанні п.Прядун В.Б. не бачить і не збирає, навіть проекти звітів КДКА до конференцій не розглядаються її членами. Ось і на черговій конференції, звіт голови КДКА про виконання кошторису КДКА за минулий рік був лише озвучений у невиразних цифрах, оскільки будь якого його письмового варіанту у проектах, розданих делегатам конференції матеріалах, просто не було. Посилання п.Прядуна В.Б. на наявні у матеріалах конференції звіт ревізійної комісії про результати перевірки КДКА за 2017 рік та додатки до нього, ну аж ніяк не можуть служити самим звітом, якого, певно, забули підготувати. Далі – більше. При обговоренні проектів кошторису КДКА на наступний період (з 1.01.2018 по 31.12.2019 роки) виникли цілком закономірні питання його формування, оскільки розмір надходжень цей документ не передбачав, а лише … видатки в сумі 1 496 960, 00 грн. При цьому, настільки заокруглені, що виникли цілком обгрунтовані сумніви з приводу їх цільового використання. Ну, наприклад, на забезпечення роботи веб-сайту КДКА планується у 2018 році виділити 25 000,0 грн. Ще стільки ж у 2019 році. Що входить в діяльність по його забезпеченню, голова КДКА не розшифровує, але пояснює, що цією діяльністю буде займатися помічник голови КДКА, який і так працює на платній основі, а інших осіб, причетних до цієї роботи, залучати не планується. Мою пропозицію про необхідність переглянути роботу з веб-сайтом, як ради адвокатів, так КДКА, наповнювати їх щоденно цікавими матеріалами, зробити привабливими і читабельними, як в інших регіонах, керівники ради і КДКА дружно «забанили» і розповіли всім присутнім, які наші сайти класні і цікаві, і лише активність адвокатів по їх наповненню – не дуже. Щоб впевнитися в ці байки, досить переглянути веб-сайти наших колег з Вінницької, Київської, Дніпропетровської та інших областей та їх порівняти. А порівнявши, переконаєтесь, що більш «дрімучого» і безликого сайту, ніж, наприклад, сайт КДКА Хмельницької області, не знайти.
    Аналогічно, виникли питання про розмір грошового утримання двох найманих працівників КДКА – помічника голови та бухгалтера. Якщо пропонується встановити їм обом щомісячне грошове забезпечення в сумі 13 664,0 грн, то на один рік це буде близько 164 000,0 грн, але ну аж ніяк не 220 000,00 грн. При цьому, суми матеріальної допомоги, закладені в цю цифру, не можуть виплачуватися органом адвокатського самоврядування, оскільки для цього створений благодійний фонд при НААУ. За такого невігластва, за такого байдужого відношення до складання важливого документу, яким є кошторис органу адвокатського самоврядування, його керівника слід було б негайно відкликати і більше до цього органу не підпускати за кілометр. Натомість, моя чергова пропозиція пропонований головою КДКА кошторис не затверджувати, а доопрацювати та винести на затвердження на наступній конференції, адвокатська спільнота в особі її делегатів не підтримала і майже одностайно проголосувала за його прийняття у тому вигляді, який був запропонований. Тобто, без сум надходжень, але з видатками.
    А тепер про пофігізм моїх колег-адвокатів! Читаю в інформаційному повідомленні ради, що ця конференція запам’ятається найбільшою кількістю присутніх делегатів. Можливо, та це не головне. 25.05.2018 року на зборах адвокатів м.Хмельницького, у якому зареєстровані і працюють близько 500 адвокатів, були присутні, здається, 57 осіб. Це всього 11-12%. Рівно стільки, скільки необхідно обрати делегатами на конференцію адвокатів області від обласного центру. І всі дружно та одноголосно були обрані делегатами. І майже всі прийшли. Але це не дивина. Це обов’язок кожного адвоката виконати рішення органів адвокатського самоврядування, яким, зокрема, є обрання делегатом конференції. Так само, дружно і одноголосно, вже на конференції, голосувалися і приймалися будь які рішення, що виносилися на обговорення, з рідким винятком щодо окремих кадрових питань. Чомусь не було запитань до запропонованих проектів. Не було питань до кандидатів в органи адвокатського самоврядування, не було альтернативних кандидатур, а все, що пропонувалося з президії конференції, приймалося делегатами із суцільним «одобрям», з абсолютною байдужістю. Як, загалом, не було питань до пропонованих кошторисів щодо витрачання наших з вами членських внесків групою адвокатів, які найближчі п’ять років будуть активно їх «округлювати» на «забезпечення діяльності органів адвокатського самоврядування».
    Пасивність своїх колег-адвокатів бачу у не стільки зневірі щось зробити, на щось вплинути, як у свідомості того, що їх думка, що їх слова не будуть почуті, не матимуть вирішального значення при розгляді будь яких питань із свого професійного життя. Чомусь ми, адвокати, на яких дивляться сотні і тисячі наших співвітчизників, як на еліту, не стаємо прикладом у питаннях, що складають наше буття, наше внутрішнє корпоративне життя? Як ми можемо радити, допомагати іншим у прийнятті важливих рішень у своєму житті, якщо самі цього робити не вміємо або не в змозі? Дуже сподіваюся і вірю, що колись все зміниться, пройде оця байдужість і зневіра у нас з вами. Адвокати, як професіонали, завжди були розумні, мудрі, освічені, і за словами З.Ромовської – «не заробітчанами, а аристократами духу». Я люблю свою професію, вболіваю за неї, як і ми всі, і дуже сподіваюся бути почутим своїми колегами.

    • Наталія Вагіна says:

      В чомусь Ви, Анатоліє Леонтійовичу, правий, а в чомусь з Вами категорично не погоджуюся. Проте, не розумію чому по майже всіх питаннях порядку денного Ви голосували «за», а вже через два дня після Конференції називаєте пофігістами своїх 94 колег, які голосували так само як Ви? Чому Ви не порушували жодних питань на зборах і на Конференції (окрім рекомендації про збільшення фінансування для покращення роботи сайту Ради адвокатів)? Чому не давали свої альтернативні пропозиції, не висували альтернативні кандидатури, хто заважав? Чому не запропонували себе, хоча б в якості головуючого Конференції? (Особисто я, до прикладу, підтримала б таку пропозицію).
      Стосовно: «Такий абсолютний пофігізм моїх колег… виник не відразу, а прививався всім нам останні п’ять років…» в мене принципово інше переконання. Якраз п’ять років тому, ні Ви, ні будь хто інший, не наважалися б критикувати. І тільки зараз, цих п’ять років, маємо демократію – можемо говорити, критикувати, не погоджуватися, впливати, спільно вирішувати. Саме упродовж цих п’яти років кожен може побачити на сайті Ради адвокатів всю інформацію про її діяльність, – про кожну подію, про кожне заплановане і прийняте рішення, звіт про кожну витрачену копійку і багато чого іншого. На жаль, саме раніше цього ніколи не було.

  • admin says:

    Шановні колеги! Просимо Вас обговорити дане питання!

    На засіданнях Громадської організації “АСОЦІАЦІЯ СЛІДЧИХ СУДДІВ УКРАЇНИ” були розглянуті спірні питання, пов’язанні із захистом прав осіб, чиє житло чи інше приміщення піддалося обшуку.


    Пропозиції щодо внесення змін до КПК України

    Переглянути


  • admin says:

    Звернення
    Останім часом в інформаційному просторі часто поширюються повідомлення щодо проведення обшуків в офісах адвокатів у місті Києві та заяви НАБУ щодо вчинення адвокатами діянь, що містять ознаки злочинів. Вказана інформація викликала значний суспільний резонанс та неоднозначну інтерпретацію.
    13 липня 2016 року відбулось розширене засідання Ради адвокатів Хмельницької області на якому обговорено вище вказану інформацію і, з цього приводу вважаємо за необхідне зазначити наступне:
    В цивілізованому суспільстві історично визначились, закріпились, гарантуються та охороняються державою декілька беззаперечних констант – це таємниця сповіді, лікарська та адвокатська таємниця. Адвокатська таємниця – це довіра між адвокатом і клієнтом, безвідносно особистості та суті справи. Ця довіра має захищатися законом і державою безумовно, інакше буде знівельовано саме поняття захисту від обвинувачення і можливість його здійснення. Неприпустимим є грубе втручання будь-кого в адвокатську діяльність та отримання доступу до інформації, що складає адвокатську таємницю. Також, діюче законодавство прямо забороняє ототожнення адвоката із його клієнтом.
    Адвокати Хмельниччини стурбовані ситуацією стосовно обшуків офісів адвокатів та адвокатських об`єднань та висловлюють чітку професійну позицію – порушення адвокатської таємниці при проведенні обшуків адвокатів по справах їх клієнтів є абсолютно неприпустимим. Вважаємо, що у випадку підтвердження порушення прав адвокатів під час проведення вище вказаних процесуальних дій, існує необхідність вжиття всіх інструментів впливу та заходів для отримання реакції вищого керівництва країни, привернення уваги громадськості до неприпустимих порушень прав громадян, інформування міжнародних професійних інституцій про порушення прав адвокатів в Україні.
    Водночас, наголошуємо на рівності всіх громадян перед законом і, сподіваємось, на дотримання Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Правил адвокатської етики нашими колегами які опинилися фігурантами резонансних справ. Адже від вчинків і дій кожного окремого адвоката залежить в цілому авторитет адвокатури в суспільстві.
    З повагою,
    Рада адвокатів Хмельницької області

  • admin says:

    Рада адвокатів Хмельницької області та Хмельницьке обласне відділення Спілки адвокатів України долучились до експертного обговорення проекту Закону “Про внесення змін до Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. За результатами дискусії, що розгорнулась між адвокатами, які прийняли участь в обговоренні, з урахуванням думки наших колег, було сформовано спільне Звернення з узагальненими пропозиціями адвокатів Хмельниччини, яке спрямовано до розробників законопроекту-заступнику Голови Адміністрації Президента України, Координатору Ради з питань судової реформи О. Філатову, Голові Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Р. Князевичу, Голові Національної асоціації адвокатів України,Голові Спілки адвокатів України Л. Ізовітовій.
    Пропонуємо ознайомитись із даним Зверненням та долучитись до подальшого конструктивного обговорення, висловити вашу думку та пропозиції по внесенню змін до проекту нашого профільного Закону на сайті Ради адвокатів Хмельницької області в розділі «Обговорення».


    Переглянути звернення


  • Сітніков А.В. says:

    Поддерживаю Лену Демьянову. Проблемы с БПД существуют не только в криминальных но и гражданских делах. Считаю неправильным расширение до бесконечности круга субъектов права на такую помощь. В ноябре в веснике НАУ вышла моя статья про аналогичную систему в Канаде которая существует с 1974 года. Основной критерий – имущественный. Оплата адвокатов тоже осуществляется по
    сложной формуле с многими коэффициентами. Поэтому адвокатам и органам адвокатского самоуправления и др адвокатским организациям надо активнее отстаивать свои права и не стеснятся требовать справедливой оплаты труда и соц. защиты. Из мероприятий системы БПД кажется что у них всё “гуд” и никаких проблем нет. А они есть! Давайте громче заявлять о них на всех уровнях и конструктивно работать над их решением.

  • Юрій Дем`янов says:

    Стосовно думок, висловлених в статті, адвокатом Дем`яновою Оленою вважаю, що зазначені факти ї обставини є досить актуальними в наш час і повністю їх підтримує. Система БВПД потребує реформи, а також потребує реформи і мислення осіб, які там працюють. З однієї сторони є досить позитивним те, що існує критика будь-якого процесу – це свідчить про те, що система БВПД розвивається і є над чим працювати та втілювати в життя. Однак в даному випадку засмучує те, що співпраця з БВПД з кожним роком все більше зводиться до формалізму, а держава в особі службовців БВПД замість розвитку взаємодії із адвокатами намагається за будь-яких обставин звести роль адвоката до мінімуму, зекономити бюджетні кошти та, як наслідок, сприяє зниженню зацікавленості адвоката у результатах своєї діяльності, примушує до штучного завищення показників (коефіцієнтів), в окремих випадках навіть на шкоду клієнтові.
    Окрім описаних фактів у зверненні адвоката Дем`янової О.В. вважаю за необхідне також звернути увагу на наступні недоліки функціонування цього урядового проекту (маю надію, що вказані висловлювання будуть використані виключно з метою покращення функціонування системи БПД), а саме:
    1. Оплата праці адвоката за розміром мінімальної заробітної плати, яка існувала на момент видачі доручення Центром. Для мене залишається незрозумілим, чому в державі де змінюються соціальні гарантії та стандарти, в тому числі і розмір мінімальної заробітної плати, адвокат протягом значного часу продовжує працювати за розміром мінімальної зарплати, яка існувала на момент видачі доручення. Як приклад наведу той факт, що мною було отримано Доручення Центру на захист особи в 2013 році. Судовий розгляд тривав близько 3 років. Однак розрахунок за надані послуги по захисту особи здійснюється за мін. заробітною платою, яка існувала ще в 2013 році. Виходить, що адвокат не попадає під дію Закону України “про державний бюджет”. Саме цікаве те, що під час дії попередньої постанови КМУ щодо порядку розрахунку та виплати винагороди оплата здійснювалась за розміром мінімальної заробітної плати, яка існувала на момент початку певної стадії процесу. Однак наша держава, з метою всебічного “захисту” прав адвокатів вирішила цей момент уточнити. Попередній варіант розрахунку вартості послуг також далеко був не ідеальним, однак хоча б частково піддавався логіці, адже акт приймання виконаних робіт складається за кожною стадією окремо.
    2. ненормований робочий день адвоката. Викликає здивування той факт, що нічний час роботи адвоката оплачується з певним коефіцієнтом виключно в разі, якщо процесуальні дії проводились в період часу з 22 год. до 06 год. Виникає логічне запитання, це свідчить про те, що робочий день адвоката триває з 06 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. Кодекс законів про працю гарантує всім 40 годинний трудовий тиждень, адвокат повинен працювати 16 годин на тиждень, або ж 80 годин на тиждень. Де ж соціальна справедливість та захист інтересів адвокатів???
    3. незрозумілий спосіб розрахунку розміру оплати послуг адвоката при затриманні. Зокрема, згідно розрахунку розміру оплати винагороди адвокатові на суму оплати суттєво впливає кількість процесуальних дій, в яких приймав участь адвокат, незалежно від їх тривалості, а також період часу в який вони проводились (нічний, денний). З практики можу повідомити, що отримавши доручення Центру здійснював виїзд вночі, приймав участь в слідчій дії, яка тривала понад 4 години. Крім цього, в подальшому приймав протягом 3 діб участь у слідчих та процесуальних діях в кількості понад 20 штук. Однак, розрахунок по калькулятору здійснюється таким чином, що в разі наявності слідчих та процесуальних дій понад 16 розмір оплати послуг адвоката починає стрімко зменшуватись!!!!! Виникає запитання, що адвокату необхідно після вичерпання ліміту слідчих дій відмовлятись від подальшого їх проведення у слідчого. Як я розумію це пов’язано із зменшенням відсотка слідчих дій, які припадають на нічний час, однак це питання позитивно не вирішується. Крім цього, існують варіанти коли одна слідча дія триває повний робочий день, а інші формальні слідчі дії проводяться протягом декількох хвилин, однак їх розподілу на практиці немає…
    4. Своєчасна оплата послуг, які надані адвокатом. Вважаю за необхідне відходити від ганебної практики, яка склалась на даний час, стосовно здачі розрахункових документів адвокатами без проставляння дати такої здачі. Можливо це призведе до фінансової дисципліни з боку службовців системи БВПД, адже існують певні строки розрахунку і некоректно витримувати 45 днів (які надаються адвокатові для здачі атків) та ще 7 днів, які надаються БВПД для проведення розрахунку.
    Надіюсь, що вказані міркування знайдуть свій відгук серед колег та працівників БВПД.

    • Вадим Плавуцький says:

      Повністю підтримую статтю колеги Дем’янової Олени. Щодо питання оплати праці адвоката за розміром мінімальної заробітної плати, яка існувала на момент видачі доручення Центром яке висвітлив Юрій Дем’янов, хочу доповнити навелений приклад: доручення видано у 2013 році- розмір мінімальної з/п-1147 грн.; судова стадія тривала наприклад 2 роки-закінчена у 2015р.-мінімальна з/п-1378 грн. Оплата адвоката вираховується виходячи із 1147 грн. Далі на рахунок адвоката грошові кошти надходять після закінчення сдадії у 2015 (м.з.п.-1378). А далі слід сплати ЄСВ за 2015р., яке обчислюватися буде вже у % від 1378 грн. Ось і виходить що і не доплачують та щей маємо сплати ЄСВ в більшому розмірі.

  • О.Лебідь says:

    Стаття Олени Дем’янової надзвичайно актуальна. Мені також наболіло, адже на даний час переживаю ненайкращі емоції з приводу співпраці з системою БПД. ПРОШУ МЕНЕ ПІДТРИМАТИ!!!
    З 2013 року я співпрацюю з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Хмельницькій області на підставі контрактів. За роки вказаної співпраці мною було виявлено, що ст. ст. 23, 24 ЗУ “Про безоплатну правову допомогу” нівелюють права адвоката та гарантії адвокатської діяльності надані ЗУ “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, ст. 9 та ст.33 “Правил адвокатської етики”.
    А саме, відповідно до змісту ст.9 “Правил адвокатської етики”, вимог ЗУ “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” конфлікт інтересів є неприпустимим, і тягне за собою припинення надання правової допомоги за договором, що деталізується і у ст.33 Правил адвокатської етики.
    Проте, при виникненні конфлікту інтересів між адвокатом і його клієнтом захист або представництво якого здійснюється за дорученням центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі ЗУ “Про безоплатну правову допомогу”, адвокат є позбавленим можливості самостійно припинити надання правової допомоги такому клієнту, і виконати відповідні обов’язкові вимоги профільного законодавства щодо неприпустимості конфлікту інтересів, та продовжує нести загрозу як інтересам клієнта, з яким перебуває у вказаному конфлікті, так і власним інтересам.
    ЗУ “Про безоплатну правову допомогу” не містить механізмів застосування вимог “Правил адвокатської етики”, вимог ЗУ “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” щодо неприпустимості конфлікту інтересів, забезпечення гарантій адвокатської діяльності та прав клієнтів у діяльності відповідних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Зокрема центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, посилаючись на вичерпність підстав для припинення правової допомоги та заміни адвоката передбаченими ст.ст. 23, 24 ЗУ “Про безоплатну правову допомогу”, відмовляють адвокатам у скасуванні доручень виданих на захист або представництво особи з якою виник конфлікт інтересів, що створює ситуацію неоднакового застосування відповідних нормативних актів та нівелює вимоги “Правил адвокатської етики”, вимоги ЗУ “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.
    Відповідно до п.6 ч.1 статті 23. Гарантії адвокатської діяльності Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: життя, здоров’я, честь і гідність адвоката та членів його сім’ї, їх майно перебуває під охороною держави, а посягання на них тягнуть відповідальність, передбачену законом. При цьому на практиці вказані гарантії втрачають сенс в межах діяльності передбаченої ЗУ “Про безоплатну правову допомогу”.

  • admin says:

    Шановні колеги! Пропонується до вашої уваги та конструктивного обговорення стаття адвоката Дем’янової Олени Вікторівни про інтереси адвоката при наданні БПД

    Переглянути


  • Н.Вагина says:

    Колеги, цими днями у Віснику АПУ прочитала класну байку. На жаль, автор не вказаний.
    В ній все про нашу ДФС, про нашу державу, про наших клієнтів і клієнтів нашого колеги – Валерія Романюка, який надає правову допомогу в аналогічній справі.

    Байка є у мене З життя бізнесмена. ***

    Заробив Іван в Європі
    Трішки грошенят,
    Захотів, щоб люди мали
    Паску й хліб до свят,
    Щоб усі в селі раділи.
    Збудував завод,
    Зробив Ваня добре діло,
    Славлять всі його!
    Хліб і пасочки їдять,
    Нахваляють, ще хотять!
    Виробництво добре йде
    А завод росте! Росте!
    Кращий бізнес на селі
    Добре було б і мені!
    Мріяв кожен депутат,
    Хліб купуючи до свят.
    Добре Ваня заробляв,
    Скільки — то ніхто не знав.
    Всі податки він платив,
    Міцно спав і смачно їв.
    А чому такий смачний
    Хліб Івановий пісний?
    Підозріло, щось не те…
    Перевірка вже іде!
    Ревізори податкові
    Довго щось гортали,
    Походили по заводу
    І такий акт склали:
    Ту муку, з якої пік
    Людям хліб Іванко,
    Хтось продав по ланцюгу
    У четвертій ланці.
    Непорядний чоловік,
    Ми його шукали.
    Кажуть, він у гори втік,
    Бо усі дістали.
    Він муку вам не возив
    І не міг возити,
    Не доказано, що жив
    І чи міг родитись.
    Не вбачається, відтак,
    Що була поставка,
    А тому вписали в акт,
    Що мука несправжня.
    А якщо муки не мали,
    Хліб не міг спектися.
    Той, що буцім продався…
    І під актом підпис.
    — Як же так? Усі хліб їли,
    Нахваляли, ще хотіли,
    А тепер виходить — ні?
    Ви не вірите мені?
    — Вірити не маєм права,
    Хай вас суд почує.
    Поки що порушим справу,
    А хліб — конфіскуєм!
    Розберемося докладно,
    Хто коли і звідки
    Не возив муку на склад вам,
    Якої і скільки.
    Хліб забрали у Івана,
    А завод закрито.
    Хліб зацвів.
    Повикидали Свиням у корито.
    З того часу у сел.
    і Всі голодні, бідні, злі.

    *** Нема слів, лиш лайка
    Ось така є байка.

  • Н.Вагина says:

    В предверии нашего профессионльного праздника, В.Д. Триска прислал стих для адвокатов и про адвокатов:
    Адвокатам

    Мы разные видали виды,
    Был каждый ко всему готов,
    Шальные пасынки Фемиды
    Бойцы невидимих фронтов.

    Пусть говорять что мы лопатой
    Сгребаем денежный металл,
    Легко считать нашу зарплату,
    Кто наши нервы сосчитал ?

    В каких грехах нас не винили:
    Креста на нас как будто нет…
    А скольких мы похоронили
    Скончавшихся в расцвете лет…

    Мы и отважны, и убоги,
    Но в поражениях горды,
    Хотя и вытирают ноги
    О наши тяжкие труды.

    За ними лютые законы,
    За нами нить чужой судьбы.
    Мы перешли все рубиконы
    За годы каторжной борьбы.

    Нас били часто и жестоко,
    Не дав подняться в полный рост,
    И грязь словесного потока
    Нам доставалась вместо звезд.

    Среди трагедий человечьих
    Рубахи на груди, не рвем,
    Но пишем кровью наши речи
    И обезкровлено живем.

    Но наши дамы, как принцессы,
    Умны, красивы и милы,
    И гладиаторы в процесах
    И солнца искры в море мглы.

    Над нами тучи грозовые,
    Во тьме дороги не сыскать
    Но мы пробьемся, не впервые,
    Нам к этому не привыкать !

    С Днем адвокатуры друзья !

  • Евген Назаренко says:

    Щодо тексту “Меморандуму”
    У другому абзаці п.1.1 перед маркером пропущений прийменник «на»: мається на увазі «на сприяння…».
    Наприкінці п.2.1.3 пропущений розділовий знак «;», а наприкінці п.2.1.4 зайва кома.

  • admin says:

    Пропозиції доповнень
    МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВПРАЦЮ

    Пункт 2.1.1 Викласти у такій редакції
    «організація спільних заходів, спрямованих на підвищення рівня кваліфікації суддів та адвокатів шляхом проведення спільних конференцій, семінарів, круглих столів та інших заходів, розміщення друкованої продукції тощо»
    Пункт 2.1.3. доповнити абзацом такого змісту:
    «спільне вжиття заходів по забезпеченню належних умов праці адвокатів в залах судових засідань (наявність столів, стільців, освітлення та ін.)»
    Пункт 2.1.4. доповнити абзацом такого змісту:
    «Оперативне розміщення друкованої інформації Ради адвокатів на інформаційному стенді в приміщенні суду»

    Сітніков А.В. адвокат, Заступник Голови Ради адвокатів Хмельницької області

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Подтвердите, что Вы не бот — выберите человечка с поднятой рукой:


Рада адвокатів Хмельницької області © 2015.